top of page

Японія - чудова країна! Нанотехнології тут дивовижним чином поєднуються зі стародавніми традиціями.

Кімоно - традиційний одяг

Одяг (іфуку) в Японії підрозділяється на дві категорії: вафуку (одяг японського стилю) і ефуку (одяг західного стилю). Слово «кімоно» є сучасним позначенням традиційного японського одягу типу халата, що носять підперезаним на талії, але в минулі епохи цей тип іменувався «косоде» («кімоно» може також позначати традиційний одяг у цілому). Історія японського одягу головним чином є історією еволюції косоде і японізації закордонних видів.

Чайна церемонія

Японія - країна дивовижних традицій, кулінарних шедеврів, що захоплюють туристів усього світу. Однією з найбільш цікавих особливостей цієї культури є японська чайна церемонія. Це справжнє мистецтво приготування й пиття чаю, красивий ритуал, який потрібно обов'язково побачити хоча б раз у житті. Чайна церемонія в Японії стала частиною життя, традицією, закладеною ще в давні часи, але збереглася до наших днів. Тому вона приваблює тих, хто бажає доторкнутися до одного з найцінніших ритуалів цієї країни.

​

Історія чайної церемонії бере свій початок у середніх віках. Чай з'явився в Японії в VIII столітті. Вважається, що привезли його буддійські ченці або мандрівники. Чай вирощували на території монастиря й підносили Будді. Його використовували під час медитацій і релігійних заходів. Саме буддійські священики зародили традиції чайної церемонії в Японії.

​

Тядо, Садо ("шлях чаю") - система правил приготування зеленого чаю і чаювання в Японії. Відома як чайна церемонія.

Традиційний театр

Кабукі ("пісня", "танець", "майстерність") - один із видів традиційного театру Японії.Становить синтез співу, музики, танцю і драми. Виконавці використовують складний грим та костюми із потужним символічним навантаженням. Акторами можуть бути лише чоловіки, які виконують як чоловічі, так і жіночі ролі.

У кабукі, як і в інших традиційних японських театрах, зміна декорації часто відбувається під час акту. Актори продовжують грати, а завіса не опускається. Робітники сцени, одягнені в чорне, вважаються непомітними.У цей час нашвидкуруч змінюють антураж. Важливою особливістю кабукі є "мова поз".

​

Ікебана

Ікебана ("квіти, які живуть") - традиційне японське мистецтво аранжування квітів. Творці ікебани прагнуть виявити не свої пристрасті і смаки, не власну індивідуальність, а природну сутність представлених  рослин, глибинний сенс їх поєднань і розташування - композиції загалом.

Синтоїзм

Синтоїзм – одна із найбільших у світі етнічних релігій за кількістю віруючих.

Японці вважають, що синтоїзм існував завжди і його засновниками були вічні Боги.

За своєю суттю синтоїзм є політеїстичною релігією з великою кількість богів та духів природи. Головним богом у синтоїстському пантеоні є богиня Аматерасу (Богиня Сонця), а сонце для стародавніх людей було основним джерелом існування Всесвіту. Власне після того, як Аметерасу стала головною в японському пантеоні, виникло поняття ками (з японського означає боги, або багатобожжя). Синтоїсти вірять, що на небі живуть 800 мільйонів богів. Японці також вірять, що вони є нащадками богів, оскільки живуть у країні, де сходить сонце, і над їхньою країною у небесах живуть боги. Згідно з цією релігію, спочатку з'явився імператор (мікадо), який є нащадком небесних духів, а потім і кожен із японців – його нащадків (ками). У цьому випадку об'єктом поклоніння вважаються предки -  душі померлих покровителів сімей. Головним святом синтоїзму вважається щорічний мацурі, який у деяких храмах може відзначатися й двічі на рік.

​

Національна кухня

Найбільш характерні особливості японської кухні:

  • Використання свіжих продуктів високої якості. Майже не використовуються продукти тривалого зберігання, за винятком рису і соусів.

  • Великий вибір морепродуктів.

  • Прагнення зберегти первісний зовнішній вигляд і смак інгредієнтів у страві.

  • Сезонність страв.

  • Невеликі порції. Достатня кількість їжі забезпечується за рахунок різноманітності страв, а не розміру порцій.

  • Специфічні столові прибори – більшість страв їдять за допомогою паличок, деякі можна їсти руками, ложки використовуються вкрай рідко, веделки й ножі традиційно не подаються взагалі. З цієї ж причини більшість страв подається невеликими шматочками, які зручно брати паличками й не потрібно ділити.

  • Робиться  наголос на естетику.

  • Специфічний застільний етикет.

 

Основу страв японської кухні складають рис, овочі, риба та продукти моря.

І ще декілька слів...

На цій сторінці ми охарактеризували лише   маленьку частинку японської культури.

Можна довго милуватися маленькими  дивами: театром кабукі, яскравими кімоно, садками бонсай, ляльковим театром бунраку, чудовими виставами прекрасних гейш тощо.

З часів Другої Світової війни японці зробили диво  в розвитку інформаційних технологій, транспорту, торгівлі. Новітні телевізори, пристрої мобільного зв’язку та супутники, швидкісні потяги, «прориви» в медицині, в біотехнологіях – все це сучасна Японія.

Столиця Японії Токіо виросла з непримітного рибальського села. Зараз  у ньому мешкає понад тринадцять мільйонів! Велике завжди починається з малого.

Спільні і відмінні риси

в календарних святах українців та японців

Це цікаво!!!

bottom of page