top of page
Мої учні стали переможцями
І етапу та лауреатами ІІ етапу
Всеукраїнського конкурсу-захисту
науково-дослідницьких робіт учнів-
членів Малої академії наук України

"ГАМЛЕТ": ДВА ОБЛИЧЧЯ ОДНІЄЇ ТРАГЕДІЇ (2017)

Шмагайло Валерія Юріївна, Харківське територіальне відділення МАН України, Харківська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №71 Харківської міської ради Харківської області, 11-А клас, м. Харків.

Семенченко Лариса Валеріївна, учитель української мови та літератури Харківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №71 Харківської міської ради Харківської області.

Кожен із театральних і кінорежисерів подає власне бачення трагедії:від традиційного до оригінального. Чим  цікавий головний герой глядачу ХХ та ХХІ століть? Чи змінилися глядацькі уподобання? Чи мають право українські режисери змінювати класичний твір англійця Вільяма Шекспіра? Згадаймо, що 2016 рік оголошений Президентом України Петром Олексійовичем Порошенком Роком англійської мови. Це й обумовило вибір теми роботи: «Гамлет»: два обличчя однієї трагедії».

Мета дослідження – виявлення драматичних уподобань сучасного глядача; розширення уявлень щодо зміни засобів ідейного трактування п’єси Шекспіра в різні часи.

Для досягнення мети були поставлені такі задачі:

  1. Дослідити філософське осмислення трагедії українськими режисерами, які працювали в Харківському державному академічному драматичному  театрі ім. Тараса Шевченка в різні часи (ХХ та ХХІ століття) – Бенедиктом Нордом та Андрієм Жолдаком.

  2. Узяти до розгляду дві театральні постановки  (1956 та 2002 років) та  порівняти їх за визначеними критеріями.

  3. Провести анкетування учнів та вчителів ХЗОШ №71 з метою виявлення уподобань сучасного глядача; підтвердити чи спростувати гіпотезу.

Результатами роботи стало підтвердження висунутої гіпотези. Як би режисери не трактували образ Гамлета, глядач надає перевагу класичному зразку трагедії, хоча із цікавістю переглядає запропоновані сучасними режисерами версії.

ПРІЗВИСЬКА У ШКІЛЬНОМУ СЕРЕДОВИЩІ:
ПОТРЕБА, НЕМИНУЧІСТЬ ЧИ НОРМА? (2015)

Цьомкало Влада Костянтинівна, Харківське територіальне відділення МАН України, Харківська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №71 Харківської міської ради Харківської області, 10-А клас, м. Харків

Семенченко Лариса Валеріївна, учитель української мови та літератури Харківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №71 Харківської міської ради Харківської області.

На певному етапі життя багатьох школярів з’являються прізвиська. Чому так відбувається? Звідки вони з’являються і куди зникають? Які фактори стають визначальними у цьому процесі? Для школярів ця тема є надзвичайно актуальною.

Це обумовило вибір теми роботи: «Шкільні прізвиська: потреба, неминучість чи норма?»

Мета дослідження – аналіз шкільних прізвиськ із точки зору походження, виконуваних ними функцій, а також виявлення закономірностей  їхньої наявності/відсутності у зв’язку з віковими критеріями.

Для досягнення поставленої мети необхідно було розв’язати такі задачі:

  1. Опрацювати наукову літературу з антропоніміки та ономастики.

  2. Дослідити історичну та класичну художню літературу з цього питання.

  3. Провести анкетування серед учнів нашої школи, обробити отриману інформацію, підтвердити чи спростувати гіпотезу.

Під час виконання роботи нами були використані такі прийоми: спостереження, анкетування, порівняння та зіставлення.

Результатами роботи стало підтвердження висунутої гіпотези. Наявність прізвиськ – це типове явище у шкільному середовищі, але воно має певні часові межі. Найбільша кількість їх припадає на середній шкільний вік, а в старших класах істотно зменшується.

bottom of page